Відбулось поховання загиблого воїна - учасника АТО Олега Суприкіна

15 листопада у смт. Наркевичі відбулось поховання загиблого воїна - учасника АТО Олега Суприкіна.

Олег народився у селі Зелена (у 1987 році), пізніше проживав із сім'єю у смт. Наркевичі. Після закінчення 9 – го класу місцевої школи продовжив навчання у Волочиському промислово-аграрному професійному ліцеї. По закінченні навчального закладу був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. З весни 2016 року проходив військову службу в ЗСУ за контрактом. Одружитися Олег ще не встиг, власної сім'ї не мав. Ще недавно О. Суприкін приїжджав додому у відпустку, а вже 14 листопада вантаж 200 з його тілом привезли, через місто Волочиськ, у рідні Наркевичі.

Загинув Суприкін Олег Олегович 11 листопада, при виконанні службових обов’язків у Станиці Луганській. У матері після загибелі сина залишилась молодша донька та онучка.

На центральній площі міста Волочиська, коли везли тіло загиблого героя, воїна АТО Олега Суприкіна, зібралося чимало людей. Віддати шану та попрощатися з мужнім воїном вийшли працівники установ та організацій, місцеві жителі. З квітами в руках та сльозами на очах вони зустрічали та проводжали свого земляка.

Провести в останню дорогу мужнього захисника Батьківщини 15 листопада у Наркевичах, окрім рідних та близьких, прийшли друзі, знайомі, однокласники, односельчани, представники районної влади, районної спілки воїнів АТО, районного військового комісаріату, представники військової частини де служив Олег, благодійного фонду народного депутата України С. Лабазюка «Ми поруч».

Під час похоронної церемонії до усіх, хто прийшов попрощатися з Олегом звернулися голова Наркевицької селищної ради ОТГ Л. Гула, представник військової частини, де проходив службу Олег, голова райдержадміністрації В. Сергійчук. Володимир Миколайович висловив щирі співчуття рідним Олега та подякував матері за те, що виростила свого сина справжнім патріотом.

Слова скорботи та вічної дяки Олегу за його героїзм висловив і настоятель місцевого храму.

Хвилиною мовчання усі присутні вшанували світлу пам'ять про Олега Суприкіна, а потім тишу того сумного листопадового дня над Наркевичами розірвали залпи салютів Почесної варти та звуки Державного Гімну України.