Данилишин Степан Іванович

Данилишин Степан Іванович
Заслужений діяч мистецтв України

Народився в с.Юхимівці Волочиського району Хмельницької області у 1909 році.
В 1927 році закінчив Одеську художньо-промислову школу. З 1929 по 1930 рік навчався у Київському художньому інституті.
1920-1933 роки були вкрай драматичними в житті нашого народу, в країні панував голод. В такий складний час Степан Іванович змушений був перервати своє навчання в м.Київ.
В 1934-1940 роках він навчався на малярському факультеті Всеросійської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі в майстерні професорів В.Серова та В.Яковлєва.
По закінченні Академії Степан Іванович працював художником Брестського музично-драматичного театру, з 1944 року – Хмельницького, а в 1946-1952 роках головним художником Коломийського театру.
У Тернопільський музично-драматичний театр ім.Т.Шевченка прийшов у 1952 році на посаду головного художника. Паралельно читав лекції з художнього оформлення драматичного спектаклю для викладачів і студентів театрального відділення Теребовлянського культосвітнього училища.
Творчість С.Данилишина – своєрідне явище в українському театральному мистецтві 60-70-х років. Він вдумливий і послідовний продовжувач кращих набутків оформлення сцени. Театрально-декораційному мистецтву майстер присвятив близько тридцяти років свого життя, створивши за цей час макети, ескізи до понад 150 вистав.
Талант митця найглибше розкрився у монументальних героїко-епічних виставах “Камінний господар” Л.Українки (1964 р.), “Незабутнє” О.Довженка (1967р.), “Перша борозна” І.Кавалерідзе (1970р.).
В 1967 році за видатні заслуги у галузі українського театрального мистецтва С.Данилишину присвоєно звання “Заслужений діяч мистецтв України”.
Про багатогранність таланту живописця свідчать його портретні роботи, пейзажні етюди Карпат, міст Тернополя та Кременця. Неодноразово Степан Іванович брав участь у всеукраїнських художніх виставах в м.Київ, організовував персональні виставки у містах Львів та Тернопіль.
Багато зусиль доклав митець для створення у м.Тернопіль мистецької студії, що сприяла зростанню і становленню молодих художників. Його педагогічна діяльність, в певній мірі, передувала та вплинула на відкриття в 1975 році Тернопільської дитячої художньої школи.
Степан Іванович Данилишин пішов із життя у 1973 році сповнений творчих сил і задумів.
Всі, хто його знав, бачив його театральні вистави, хто знайомий з його творчістю, схиляється перед неабияким талантом і величезною працьовитістю митця, людиною щедрого серця.