Бойчук Юхим Васильович

Бойчук Юхим Васильович
Маршал артилерії, Герой Соціалістичної Праці СРСР

Народився 24 грудня 1918 року в с.Юхимівці Волочиського району Хмельницької області в сім’ї селянина. З дитинства вирізнявся кмітливістю та допитливістю і після 7-го класу пішов вчитися в технікум, отримав диплом техніка – автомеханіка. В подальшому він обрав шлях професійного військового і вступив до артилерійського училища.
У серпні 1939-го молодого лейтенанта призначають командиром взводу в 19-й артилерійський полк 1-ї Червонопрапорної армії Далекосхідного округу. Тут він зустрів початок Великої Вітчизняної війни. Восени 1941-го артилеристів у складі 26-ї Стрілецької дивізії перекидають на найважчий напрямок Північно-Західного фронту – під Ленінград. У тих героїчних боях, мужнів, загартовувався і розкривав свої найкращі якості офіцер-подолянин. Юхима Васильовича призначили начальником штабу полку, а згодом 152-ї гарматно-артилерійської бригади 2-го Українського фронту. Подальші фронтові шляхи майора Бойчука пролягли територією України, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Польщі, Австрії, Німеччини.
Влітку 1945-го СРСР, у відповідності із союзницькими домовленостями, готувався, до розгрому іншого агресора – Японії. Забайкальський фронт зміцнюється обстріляними військами, технікою. Лише артилерійські частини поповнюються 5500 гарматами, мінометами, “катюшами”, серед інших, до них входять і 152-а бригада. Саме тут вона додає до свого героїчного літопису яскраву сторінку – перехід через хребет Великий Хінган. Відзначається й Юхим Бойчук – чітким плануванням маршруту, порядком руху кожної гармати у важких умовах гірської місцевості. Так було і в Монголії, Маньчжурії, Китаї.
Талант командира і штабного офіцера примножувався і по закінченню війни. Юхим Васильович навчався в академії, командував бригадою, військовим училищем. Працюючи в Генеральному штабі Збройних Сил СРСР, він віддавав усі свої знання, вміння, енергію розвитку нового виду озброєнь - ракетним військам .
В 1980 році Ю.Бойчуку присвоєно звання маршала артилерії. Він очолював головне управління міністерства оборони. Звання Героя Соціалістичної Праці, численні нагороди лише підкреслюють великий внесок маршала в укріпленні обороноздатності Батьківщини.
Юхим Васильович пішов з життя 4 червня 1991 року.